7 червня у м.Тернополі відбувся круглий стіл «Енергоефективність Тернопільщини: стан та напрямки реформування в умовах євроінтеграції». Учасниками заходу були представники влади, органів місцевого самоврядування, громадських організації, ОСББ, бізнесу та наукового середовища.

На круглому столі було піднято актуальні питання щодо енергоефективності та енергозбереження, впровадження енергоощадних технологій та заходів, використання альтерантивних джерел енергії. Досить важливе місце в обговоренні посіли питання законодавтсва щодо енергетичної сфери в Україні, питання ліцензування аудиторів, їх обов'язки та відповідальність. Гостро обговорювалося питання субсидій, які не вчать мешканців економити ресурси, а формують неправильний менталітет до використання ресурсів на кілька поколінь вперед. Власне у цьому руслі досить важливим є пропаганда економії ресурсів та правильне поводження з ними. Як зазначив один з учасників круглого столу, таких речей потрібно вчити дітей ще з дитячого садочку.

Через призму реформ, що відбуваються в Україні, а саме децентралізації, коли утворюються нові ОТГ, досить важливим є енергоаудит, енергообстеження та енергоменеджмент, створення енергетичних паспортів та впровадження такої штатної одиниці як енергоменеджер в органах місцевого самоврядування.

Позитивним досвідом енергоефективного врядування поділилася з присутніми представник Чортківської міської ради Юлія Демкович, яка на прикладі маленького містечка показала, що якщо є бажання, то можна робити багато прогресивних речей, залучаючи як кошти місцевого бюджету, так і донорські кошти.

Григорій Хіміч, керівник відділу перспективних технологій та енергоменеджменту, ТНТУ ім. І. Пулюя, розповів про проблеми впровадження альтернативних джерел енергії у Тернопільській області, зазначивши, що завжди потрібно враховувати екологічну складову.

Про досвід реалізації енергозберігаючих та енергоефективних заходів у м.Тернопіль розповів голова ради голів ОСББ м.Тернополя Сергій Лупак. "В місті Тернополі прийнята і діє програма по енергозбереженню, у рамках якої передбачено фінансування всіх заходів по енергозбереженню по проекту 70 на 30, тобто 30%  фінансують мешканці, 70% фінансує міський бюджет. такою програмою вже скористалися приблизно 60 будинків" зазначив Сергій Лупак.

Андрій Мартишко, голова, ГО "Зелений Простір" зазначив, що насамперед потрібно дивитися стратегічно у майбутнє і в комплексі бачити проблему, особливо для ОТГ. Дуже важливо навчитися писати розвиткові та інвестиційні проекти.

На круглому столі було презентовано Аналіз існуючого стану в сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики у Тернопільській області.Згідно цього дослідження, за рейтингом енергоефективності та розвитку альтернативної енергетики, проведеного серед 5-и областей Західного регіону України за обраними показниками моніторингу Тернопільська  область посідає третє  місце.

Регіональна політика енергоефективності задається операційною ціллю Стратегії розвитку області на період до 2020р. та конкретизується завданнями обласної комплексної програми енергоефективності та енергозбереження на 2016-2019рр.  Основні напрямки регіональної політики:

 скорочення споживання природного газу бюджетними установами, підприємствами комунальної енергетики та бюджетної сфери;

 модернізація виробництва теплової енергії шляхом переведення котелень на альтернативні види палива, заміни застарілого енергоємного обладнання, термомодернізації будівель житлового фонду та соціальної сфери;

 підтримка розвитку альтернативної енергетики та сприяння реалізації заходів з використання відновлювальних джерел енергії;

 інформаційно-технічне забезпечення впровадження енергоефективності населення.

Наявні регіональні акти в сфері енергоефективності націлені на підвищення енергетичної незалежності регіону, забезпечення економії енергоресурсів, розвиток відновлювальної енергетики та узгоджуються із зобов’язаннями, передбаченим угодою про співробітництво між Україною та ЄС.

Проблемним аспектом регіональної політики енергоефективності є незначний обсяг ресурсів, які скеровує обласний та місцеві бюджети на реалізацію поставлених завдань. Аналіз виконання заходів з енергоефективності показує, що, як правило, при затвердженні бюджетів коштів передбачається менше, ніж визначалось початковим планом, а реально виділяється ще менше передбаченого.  За підсумками 2016р. (за 2017р. дані не оприлюднені) на розвиток енергоефективності скеровано 6,9 відсотків від запланованих сум. На реалізацію обласної програми енергоефективності та енергозбереження кошти не виділялися взагалі. Крім обласної в області затверджено 3-и місцевих програми з відшкодування відсотків за «теплими» кредитами, з яких ні одна не була профінансована. Таким чином, можна стверджувати, що досягнуті областю результати в сфері енергоефективності є заслугою ініціаторів енергоефективних проектів і лише в незначній мірі результатом регіональної політики. На організаційному рівні функція управління енергоефективністю виконується управлінням житлово-комунального господарства та енергозбереження. Враховуючи масштабність та складність управління 2-а об’єктами в умовах недостатності бюджетних ресурсів,  проведення активної регіональної політики за 2-а напрямками впливу обмеженим складом організаційних ресурсів є проблемним.

Експерти проекту резюмували, що необхідно зробити для покращення ситуації:

 опрацювання питання організаційного відділення функції управління енергоефективністю та розвитком відновлювальної енергетики від функції управління житлово-комунальним господарством;

 забезпечення реалізації Програми енергоефективності та енергозбереження на основі оптимізації витратної частини бюджету області та пошуку джерел фінансових ресурсів для стимулювання населення до впровадження енергоефективних заходів;

 реалізація заходів зі збільшення оснащення багатоквартирних будинків приладами обліку теплової енергії;

 розробка та запровадження механізмів енергоменеджменту у бюджетній сфері;

 розширення та актуалізація інформаційного наповнення Інтернет-ресурсів регіональної влади з орієнтацією на інформаційні потреби користувачів ресурсів;

 напрацювання ініціатив з енергозбереження та розвитку відновлювальної енергетики, які передбачають співфінансування зі сторони європейських фінансових інститутів.

На завершення круглого столу Орест Микита, представник Інституту регіонального розвитку, подякував усім присутнім за активну участь, гострі та цікаві запитання, відверту та професійну дискусію.