Угода про Асоціацію з ЄС надає Україні можливість посилити системний та комплексний підхід до питань енергоефективності на державному та регіональному рівні  Зокрема шляхом формування політики на національному та регіональному рівнях, вдосконалення нормативно-правової бази задля впровадження європейських стандартів у цій сфері та швидшій інтеграції українського енергетичного ринку у європейський ринок, що є надважливим у часі намагань України стати енергонезалежною. Також зобов'язання України у цій сфері охоплюють підвищення енергоефективності у процесі виробництва, транспортування, розподілу та використання енергії, створення ринкових механізмів підтримки та впровадження енергоефективності.

Угода про Асоціацію передбачає також розвиток відновлювальних джерел енергії, адже об’єднана Європа вже давно оголосила свій курс на енергоефективність. Навіть, не з економічних міркувань, а з екологічних. Мова йде про скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу на 20 % до 2020 року.

Зараз енергоефективністю намагаються займатись усі – громадяни, об’єднання громадян, ОСББ, органи влади. Уряд створює систему Державної підтримки населення та ОСББ за програмами енергозбереження. В рамках цільових Програм енергоефективності та енергозбереження органи влади, як на місцевому, так і на районному й обласному рівнях, щороку витрачають чималі кошти на заходи з енергоефективності в бюджетній сфері.

Ті, та інші питання піднімалися під час круглого столу "Енергоефективність Тернопільщини: виклики та досягнення в умовах євроінтеграції", який відбувся 14 грудня 2018 року у приміщенні Тернопільської обласної державної адміністрації. Учасникам заходу були представники ОТГ, міст, селищ, представники влади обласного та районного рівня, науковці  та представники громадських організацій.

З вітальним словом до присутніх звернувся Дмитро Пастернак, начальник управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації, акцентуючи свою увагу на важливості та актуальності даного обговорення, особливо у широкому форматі, залучаючи усі зацікавлені сторони. Орест Микита, представник Інституту Регіонального Розвитку, привітав усіх учасників круглого столу та зауважив, що такі заходи мають сприяти налагодженню діалогу та партнерства, що стимулюватиме впровадження нових механізмів та інструментів у сфері енергоефективності, адже лише під час дискусій та обговорень актуальних питань та проблем можна виокремити усі потреби та можливості у будь якій сфері.

Орест Микита презентував "Рейтинг енергоефективності: виклики часу для регіональної влади та громади", детальніше зупинившись на показниках Тернопільської області, акцентуючи увагу на тому, що в розрізі аналізу останніх показників (за 9 місяців поточного року) Тернопільська область значно покращила свої результати. "Я вважаю, що саме плідна співпраця та конструктивний діалог між представниками влади та громадськості сприяли покращенню позицій Тернопільської області у Рейтингу енергоефективності Західних областей України",- зауважив Орест Микита. Також, Орест наголосив, що Тернопільська область є лідером серед 5-ти областей Західної України за часткою сумарної потужності котелень на альтернативних видах палива(24,2%) та за рівнем впровадження енергозберігаючих джерел світла у зовнішньому освітленні населених пунктів (50,3%).

Енергоменеджер з м.Збаража Василь Мельничук розповів про енергоефективність у м.Збаражі та досвід її впровадження. Він виокремив проблеми, що заважають громаді стати енергоефективною, серед них:

 нерозуміння важливості впровадження енергоефективних заходів

 відсутність мотивації у відповідальних за енергоефективність

 хаотичнвість та точковість впровадження енергоефективнихзаходів

Як показує світова практика, будь-яким заходам з енергозбереження, які потребують значних коштів, передує проста і зрозуміла організаційна та мотиваційна робота, яка не потребує великих затрат. Наприклад, впровадження системи муніципального енергоменеджменту, початковою ланкою якого є енергомоніторинг. Метою енергомоніторингу є виявлення нецільового використання енергії, попередження аварійних ситуацій, оцінка ефективності впровадження енергозберігаючих заходів. А далі – виявлення найбільш проблемних бюджетних установ, проведення енергоаудиту, розгляд різних сценаріїв підвищення енергоефективності, обрахунки, пошук коштів, здійснення робіт і знову моніторинг. Але головне у цій справі – робота з людьми, просвіта та мотивація. Умотивованими в енергозбереженні повинні бути усі – від працівників конкретних бюджетних установ до начальників управлінь, у віданні яких вони є.

Захід проведено в рамках виконання проекту «Контроль громадськості за реформуванням енергетичного сектора на регіональному рівні в контексті виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС». Проект реалізується Інститутом Регіонального розвитку спільно із Інститутом економічних досліджень і політичних консультацій та «Європейською правдою» за фінансової підтримки Європейського Союзу.