23 травня 2018 року у м. Ужгороді відбувся круглий стіл "Енергоефективність Закарпаття: стан та напрямки реформування в умовах євроінтеграції", на якому було представлено аналіз існуючого стану в сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики в області. Участь у заході взяли представники Закарпатської ОДА, Ужгородської міської ради, представники громадських організацій, Ужгородського національного університету, ОСББ, тощо.

З вітальним словом до учасників звернулися директор департаменту економічного розвитку та торгівлі Закарпатської ОДА Денис Ман,  директор департаменту інфраструктури, розвитку і утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення та житлово-комунального господарства Єдуард Маляр та керівник проекту Уляна Терлецька.

Денис Ман у своєму вітальному слові акцентував увагу на актуальності впровадження енергоефективних заходів на рівні області та розповів про специфіку Закарпатської області у цій сфері та заходи , які визначені в програмних документах, також окремо зупинився на потенціалі області в альтернативній енергетиці.

Єдуард Маляр акцентував увагу на необхідності проведення заходів щодо  поінформованості населення щодо енергоефективних та енергоощадних заходів і відзначив, що даний проект може допомогти досягти результату в цьому напрямку. Також зазначив про потенціал області до розвитку вітроенергетики та сонячної енергетики.

Коротко про проект, його мету та завдання розповіла Уляна Терлецька, наголошуючи на необхідності широкого залучення усіх зацікавлених сторін  до обговорення даного питання. Окремо наголосила на об’єднанні зусиль усіх зацікавлених сторін для напрацювання рекомендацій для впровадження реформ з енергоефективності на регіональному рівні.

Досить жваве обговорення відбулося після презентації "Аналізу існуючого стану в сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики у Закарпатській області. Згідно цього дослідження, за рейтингом енергоефективності та розвитку альтернативної енергетики, проведеного серед 5-и областей Західного регіону України Закарпатська область посідає п’яте місце серед 5 областей західного регіону України, незважаючи на значний потенціал області в сфері ВДЕ і те, що Закарпаття є єдиною областю в Україні технічно-досяжний енергетичний потенціал відновлювальних джерел енергії якої становить 3,27 млн. т у. п. при споживанні 1,29 млн. т у. п. (253 %). Однак рівень виконання завдань програми енергоефективності в період 2016-2017 років становив лише 4,4%, серед 5 місцевих програм лише 2 мали затверджений бюджет, а самі програми були профінансовані лише на третину, в  регіоні не налагодження система енергоменеджменту в бюджетній сфері, мало дієвими є механізми залучення інвестицій. Відсутні програмні напрацювання механізмів залучення інвесторів до реформування енергетичного сектора, на початковій стадії розробка нормативно-правового забезпечення впровадження сучасних механізмів фінансування енергозбереження в бюджетній сфері.

Серед інших питань круглого столу було розглянуто «Дієві інструменти підвищення енергоефективності місцевих громад в контексті реформування сфери енергетики в Україні». Досвід ГО "Екосфера"презентувала Олена Мудра, менеджер енергетичних програм. Про Перспективи підвищення рівня енергоефективності в ОТГ Закарпатської області розповів у своєму виступі  Микола Сюсько, радник з питань регіонального розвитку, Закарпатський ВП ЦРМС.

Про Перспективи розвитку сонячної енергетики в Україні у своєму виступі наголосив Юрій Фаворський, керівник ГС "Асоціація сонячної енергетики України". Він зокрема зупинився на тенденціях розвитку сонячної енергетики. Високий «зелений» тариф, запроваджений з метою розвитку альтернативної енергетики, зокрема у приватному секторі, не призвів до революційних змін у цій галузі. На початок цього року лише три тисячі домогосподарств збудували сонячні електростанції у своїх обійстя. Cплеск в приватній сонячній енергетиці було зафіксовано в 2015 році – тоді Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства, зобов`язавши обленерго купувати надлишки електроенергії у власників приватних будинків. Тоді ж і зросла кількість домогосподарств, які встановили сонячні панелі. Але темпи приросту так і не набули очікуваних масштабів. При цьому державний регулятор вчасно індексує «зелений» тариф на енергію сонця у відповідності до курсу євро, до якого він законодавчо прив’язаний. Україна має позбутися залежності від імпортованих енергоресурсів, особливо газу, зокрема,  шляхом інтенсивного розвитку відновлюваної енергетики. Але для більшості українців сонячна енергетика не по кишені?  Є ще й інший механізм залучення людей через систему, яку умовно можна назвати «енергокооперативи». Люди, які живуть в одному будинку, об’єднують свої гроші і вже як юридична особа підключаються до мережі і заробляють гроші.

У своєму виступі Святослав Жмуцький, експерт ГС «Українська вітроенергетична асоціація» зазначив, що одним із шляхів розвитку альтернативної енергетики на Закарпатті є енергія вітру. Вершини Карпат, у яких постійно вирує вітер, дають можливість найближчим гірським районам бути енергозалежними від вітру. Іноземні інвестори побачили чудові перспективи розвитку цього виду енергоджерел саме на території Закарпаття. Старт вітровій енергетиці був даний 23 січня 2017 року, власне, «вітряки» у горах Закарпаття з’являться протягом наступних двох років. У вітроенергетичному секторі наразі працюють понад 70 країн світу. Серед країн з найбільшими потужностями вітроенергетики – Німеччина, США, Іспанія, Індія, Китай, Данія. В США до 2020 року планується досягти 15 % виробництва електроенергії за рахунок вітру, вдосконалюються турбіни, розширюється діапазон швидкостей вітру, які можуть бути використані вітроустановками. Євросоюз теж зацікавлений в ефективному розвитку вітрової генерації через зобов’язання перед світовим суспільством знизити викиди парникових газів. Для цього планується довести долю альтернативних джерел енергетики в 2020 році до 19%, а в 2030 році – до 34%.

Представник Інститут Регіонального Розвитку Орест Микита на закінчення круглого столу подякував усім учасникам за активну участь та плідну дискусію. Він також наголосив, що під час круглого столу було піднято багато актуальних питань, що потребують широкого експертного обговорення та пошуку шляхів їх вирішення. Серед таких питань були: питання щодо необхідності такої штатної одиниці в ОТГ як енергоменеджер, питання теплих кредитів для ОСББ, зеленого тарифу, написання розвиткових проектів на тематику енергозбереження та енергоефективності  для ОТГ тощо.

Захід організовано ГО «Інститут регіонального розвитку» в рамках всеукраїнського проекту "Просування реформ в регіони" Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і "Європейської правди", який фінансується Європейським Союзом в рамках програми "Підтримка громадянського суспільства в Україні".