ЗАКАРПАТТЯ В РЕЙТИНГУ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ

Енергоефективне господарювання  – це не тільки  «головна біль» для місцевої влади, а й головний напрямок роботи громад та громадських організацій. Саме сьогодні, зважаючи на систематичне підвищення цін на енергоносії, громадські організації повинні спонукати владу до дій, які наближають регіон до європейських стандартів енергоспоживання. В цьому плані актуальним є громадський контроль за діями влади, моніторинг стану реалізації діючих програм та проектів з енергоефективності, оцінювання динаміки параметрів енергоощадливості регіону.

 

 

Своєрідним тестом для оцінювання енергоефективності регіону є його місце в рейтингу за відповідними параметрами. Такий рейтинг за перше півріччя поточного року за 23-а параметрами провели фахівці Інституту Регіонального Розвитку (Львів) в рамках проекту «Контроль громадськості за реформуванням енергетичного сектора на регіональному рівні в контексті виконання угоди про асоціацію між Україною та ЄС». Проект реалізується спільно із Інститутом економічних досліджень і політичних консультацій та «Європейською правдою» за фінансової підтримки Європейського Союзу.

В рейтингу представлено 5-ть областей Західної України – Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська та Чернівецька (матеріал розміщено за адресою http://institute.lviv.ua/doc/Analise_Stanu_energoefektyvnosti_final_30.05.2018.pdf).

Рейтингове оцінювання проведене за показниками, які характеризують енергоефективність та розвиток відновлюваної енергетики в комплексі з індикаторами виконання регіоном зобов’язань в сфері енергетики по Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. За сумарною оцінкою Закарпаття обіймає третю позицію, хоч  за рядом критеріїв перебуває як на вищих, так і на нижчих позиціях.

Кількість параметрів енергоефективності , за якими Закарпатська область зайняла відповідні місця в рейтингу Область лідирує за таким інтегральним показником, як обсяг паливно-енергетичних ресурсів, спожитих в регіоні на душу населення, що засвідчує широке впровадження енергозберігаючих технологій у всіх ланках суспільного господарства. Це підтверджується і першим місцем регіону за рівнем впровадження енергозберігаючих джерел у зовнішньому освітленні населених пунктів. Закарпаття випереджає сусідні області і за рівнем залучення іноземних інвестицій у відновлювальну енергетику, хоча в цілому за  інвестиціями в розрахунку на одну особу в сфері відновлювальної енергетики регіон є аутсайдером. Область радикально підійшла до вирішення питання оснащення багатоквартирних житлових будинків побудинковими приладами обліку теплової енергії, забезпечивши перехід всього житлового фонду на систему індивідуального опалення.

Закарпаття займає конкурентні позиції (друге та третє місця) за рядом показників, які відображають виконання зобов’язань по Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. Зокрема, має місце належний рівень інформаційного забезпечення з питань енергозбереження та відновлюваної енергетики, реалізується значна кількість проектів і програм в сфері енергетичної безпеки та енергозбереження за участі країн ЄС та за сприяння європейських фінансових установ, регіон ділить другу-третю позицію з Львівською областю за часткою домогосподарств, які уклали кредитні договори в рамах механізмів підтримки заходів з енергоефективності в житловому секторі.

Слабкою ланкою в забезпеченні енергоефективності регіону є виробництво та використання альтернативних видів палива. Область займає 5-е місце за часткою теплової енергії, виробленої з альтернативних видів палива або відновлюваних джерел енергії в загальному обсягу енергії та 4-е за часткою сумарної потужності котелень на альтернативних видах палива. На сьогодні поки що не запущений механізм енергоменеджменту та енергосервісних договорів в бюджетній сфері. Область  відстає за кількістю регіональних ініціатив з енергоефективності та сумами бюджетних засобів, що скеровуються на їх реалізацію.

Отже, позиція Закарпаття в рейтингу енергоефективності оцінюється як достатньо конкурентна. Для її утримання і покращання, вимагаються більш активні дії влади і громад з переходу бюджетних установ на альтернативні джерела енергії, запровадження систем енергоменеджменту, сприяння соціально вразливим верствам населення в реалізації енергоощадливих заходів. Не зайвим є нарощення інвестиційного потенціалу в сфері відновлюваної енергетики та нарощення числа регіональних ініціатив з енергозбереження.

Автор публікації: Лукашенко Тетяна Валентинівна ,

Експерт проекту