Про просування реформ

Проект  "Контроль громадськості за реформуванням енергетичного сектора на регіональному рівні в контексті виконання угоди про асоціацію між Україною та ЄС"

Метою проекту є сприяння реалізації проєвропейських реформ в енергетичному секторі шляхом організації обговорення всіма зацікавленими сторонами питань впровадження, моніторингу та адвокації директив ЄС в сфері  енергоефективності та використання альтернативних джерел енергії і підвищення поінформованості громадськості. Період реалізації проекту: лютий 2018 – січень 2019.

Проект, насамперед, спрямований на активізацію громадського моніторингу впровадження реформ з енергоефективності на регіональному рівні в контексті реалізації першої глави 4-го розділу Угоди про асоціацію (Співробітництво у сфері енергетики, включаючи ядерну енергетику) та розпорядження КМУ Про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. В рамках аналітичної складової проекту планується  провести дослідження існуючого стану в сфері енергоефективності  та відновлювальної енергетики, проведення моніторингу заходів, обґрунтування пропозицій  щодо побудови політики в зазначеній сфері.  Проект передбачає публічний діалог з органами влади Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей щодо питань виконання Угоди, а також налагодження співпраці та партнерства влади та громадськості у напрацюванні  цих пропозицій. Заходи проекту, а саме круглі столи, консультації, конференції планується проводити із залученням усіх зацікавлених сторін, а саме представників влади, ЗМІ, організацій громадянського суспільства, бізнесу,  науки та ін.

Однією зі складових діяльності проекту, є інформаційна складова, що передбачає  організацію публічного діалогу, налагодження контактів, обмін інформацією, розповсюдження інформаційних матеріалів та широке інформування громадськості про хід реалізації проекту та його результати.

Проект реалізовується ГО «Інститут регіонального розвитку» в рамках всеукраїнського проекту "Просування реформ в регіони" Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і "Європейської правди", який фінансується Європейським Союзом в рамках програми "Підтримка громадянського суспільства в Україні".

 

 

Існуючий стан забезпечення енергоефективності та розвитку відновлювальної енергетики

В рамках першого етапу проекту "Контроль громадськості за реформуванням енергетичного сектора на регіональному рівні в контексті виконання угоди про асоціацію між Україною та ЄС" було проведено аналіз існуючого стану в сфері енергоефективності  та відновлювальної енергетики, проведення моніторингу заходів, обґрунтування пропозицій  щодо побудови політики в зазначеній сфері в 5-ти цільових областях Західної України. З повним текстом аналізу можна ознайомитися за посиланням:

АНАЛІЗ ІСНУЮЧОГО СТАНУ В СФЕРІ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

Також експертами Інституту регіонального розвитку були напрацьвані пропозиції стосовно заходів в сфері енергозбереження та відновлювальної енергетики, з якими модна ознайомитися за посиланням:

ФОРМУВАННЯ ПРОПОЗИЦІЙ СТОСОВНО ЗАХОДІВ В СФЕРІ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

Дослідження проведено ГО «Інститут регіонального розвитку» в рамках всеукраїнського проекту "Просування реформ в регіони" Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і "Європейської правди", який фінансується Європейським Союзом в рамках програми "Підтримка громадянського суспільства в Україні".

 

*При використанні матеріалів дослідження необхідно вказувати, що дослідження проведено ГО «Інститут регіонального розвитку» в рамках всеукраїнського проекту "Просування реформ в регіони" Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і "Європейської правди", який фінансується Європейським Союзом в рамках програми "Підтримка громадянського суспільства в Україні".

 

У Івано-Франківську відбувся круглий стіл "Енергоефективність Івано-Франківщини: стан та напрямки реформування в умовах євроінтеграції"

 

16 травня 2018 року у м. Івано-Франківськ відбувся круглий стіл "Енергоефективність Івано-Франківщини: стан та напрямки реформування в умовах євроінтеграції", на якому було представлено аналіз існуючого стану в сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики в області. Участь у заході взяли представники Івано-Франківської ОДА, Івано-Франківської міської ради, Регіонального відділення АМУ у Івано-Франківській області, Енергетичного кластеру Івано-Франківської області, інших міст області, Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника, ОСББ, громадських організацій тощо.

З вітальним словом до учасників звернулися перший заступник міського голови м.Івано-Франківська, Микола Вітенко, виконавчий директор РВ АМУ у Івано-Франківській області Юрій Стефанчук, представник Івано-Франківської ОДА Ігор Чопик та асистент керівника проекту Ірина Куропась.

Микола Вітенко у своєму вітальному слові акцентував увагу на актуальності впровадження енергоефективних заходів на рівні міста та розповів про досягнення Івано-Франківська у цій сфері.

Ігор Чопик акцентував увагу на необхідності просвітницької діяльності спрямованої на покращення поінформованості населення щодо енергоефективних та енергоощадних заходів. Також спеціаліст з енергозбереження розповів про вже впроваджені проекти та заходи в області, зокрема про сонячні батареї, розвінчуючи міфи щодо ефективності та необхідності певних заходів.

Коротко про проект, його мету та завдання розповіла Ірина Куропась, наголошуючи на необхідності широкого залучення усіх зацікавлених сторін  до обговорення даного питання та напрацювання рекомендацій для впровадження реформ з енергоефективності на регіональному рівні, особливо в час, коли Україна намагається стати енергонезалежною, коли підписано Угоду про асоціацію України з ЄС, що також тягне за собою певні зобов'язання.

Досить жваве обговорення відбулося після презентації "Аналізу існуючого стану в сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики у Івано-Франківській області". Згідно цього дослідження, за рейтингом енергоефективності та розвитку альтернативної енергетики, проведеного серед 5-и областей Західного регіону України Івано-Франківська область посідає друге місце серед 5 областей західного регіону України. Проте є й проблемні аспекти в реалізації політики енергоефективності, а саме дисбаланс, який має місце між поставленими завданнями та доступним ресурсним забезпеченням, що унеможливлює досягнення поставлених  завдань. Так із 10 програм з відшкодування відсотків в сфері енергозбереження бюджетні ресурси виділено для 5-и, рівень виконання бюджетів - 48,1%. В 2017р. на програму енергозбереження виділено 8,3% передбачуваної суми. Спостерігаються значні розбіжності між плановими завданнями за змістом, часом і ресурсами та їх фактичним виконанням. Відсутні програмні напрацювання механізмів залучення інвесторів до реформування енергетичного сектора, на початкові стадії розробка нормативно-правового забезпечення впровадження сучасних механізмів фінансування енергозбереження в бюджетній сфері.

Серед інших питань круглого столу було розглянуто "Підвищення енергоефективності об’єднаних територіальних громад Івано-Франківської області. Основні проблеми та можливі шляхи вирішення. Досвід проекту "Зелена Енергія: Словацько-Український досвід", що презентував  експерт Івано-Франківського регіонального відділення АМУ Микола Скиданюк. Досвідом впровадження енергоефективних програм та залучення  громадськості до цього, поділився представник Калуської міської ради Тарас Нижник. Одним з елементів залучення мешканців до впровадження енергоеефективних програм у Калуші є включення заходів з енергозбереження до переліку пріоритетів бюджету участі  міста.

Представник ГО "Бюро розвитку, інновацій та технологій" Сергій Максимюк презентував доповідь щодо місця енергообстеження та енергосертифікація міст і споруд в ході євроінтеграції енергетичного сектору України. Доповідач на прикладі розповів про неефективні заходи з енергозбереження, які досить часто використовуються в українських містах, а саме клаптикове утеплення, неякісні пластикові вікна, неякісний монтаж вікон та дверей тощо, розповів про створення енергетичних паспортів, енергоаудит та енергообстеження для ОТГ.

Представник Інституту Регіонального Розвитку Орест Микита на закінчення круглого столу подякував усім учасникам за активну участь та плідну дискусію. Він також наголосив, що під час круглого столу було піднято багато актуальних питань, що потребують широкого експертного обговорення та пошуку шляхів їх вирішення. Серед таких питань були: питання щодо необхідності такої штатної одиниці в ОТГ як енергоменеджер, питання теплих кредитів для ОСББ, зеленого тарифу, плюси та мінуси вирощування енергетичної верби, написання розвиткових проектів на тематику енергозбереження та енергоефективності  для ОТГ тощо.

Захід організовано ГО "Інститут регіонального розвитку" в рамках всеукраїнського проекту "Просування реформ в регіони" Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і "Європейської правди", який фінансується Європейським Союзом в рамках програми "Підтримка громадянського суспільства в Україні".

 

Ознайомитися з повним текстом дослідження можна за посиланням.


 

 

В Ужгороді було представлено аналіз існуючого стану в сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики у Закарпатській області

23 травня 2018 року у м. Ужгороді відбувся круглий стіл "Енергоефективність Закарпаття: стан та напрямки реформування в умовах євроінтеграції", на якому було представлено аналіз існуючого стану в сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики в області. Участь у заході взяли представники Закарпатської ОДА, Ужгородської міської ради, представники громадських організацій, Ужгородського національного університету, ОСББ, тощо.

З вітальним словом до учасників звернулися директор департаменту економічного розвитку та торгівлі Закарпатської ОДА Денис Ман,  директор департаменту інфраструктури, розвитку і утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення та житлово-комунального господарства Єдуард Маляр та керівник проекту Уляна Терлецька.

Денис Ман у своєму вітальному слові акцентував увагу на актуальності впровадження енергоефективних заходів на рівні області та розповів про специфіку Закарпатської області у цій сфері та заходи , які визначені в програмних документах, також окремо зупинився на потенціалі області в альтернативній енергетиці.

Єдуард Маляр акцентував увагу на необхідності проведення заходів щодо  поінформованості населення щодо енергоефективних та енергоощадних заходів і відзначив, що даний проект може допомогти досягти результату в цьому напрямку. Також зазначив про потенціал області до розвитку вітроенергетики та сонячної енергетики.

Коротко про проект, його мету та завдання розповіла Уляна Терлецька, наголошуючи на необхідності широкого залучення усіх зацікавлених сторін  до обговорення даного питання. Окремо наголосила на об’єднанні зусиль усіх зацікавлених сторін для напрацювання рекомендацій для впровадження реформ з енергоефективності на регіональному рівні.

Досить жваве обговорення відбулося після презентації "Аналізу існуючого стану в сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики у Закарпатській області. Згідно цього дослідження, за рейтингом енергоефективності та розвитку альтернативної енергетики, проведеного серед 5-и областей Західного регіону України Закарпатська область посідає п’яте місце серед 5 областей західного регіону України, незважаючи на значний потенціал області в сфері ВДЕ і те, що Закарпаття є єдиною областю в Україні технічно-досяжний енергетичний потенціал відновлювальних джерел енергії якої становить 3,27 млн. т у. п. при споживанні 1,29 млн. т у. п. (253 %). Однак рівень виконання завдань програми енергоефективності в період 2016-2017 років становив лише 4,4%, серед 5 місцевих програм лише 2 мали затверджений бюджет, а самі програми були профінансовані лише на третину, в  регіоні не налагодження система енергоменеджменту в бюджетній сфері, мало дієвими є механізми залучення інвестицій. Відсутні програмні напрацювання механізмів залучення інвесторів до реформування енергетичного сектора, на початковій стадії розробка нормативно-правового забезпечення впровадження сучасних механізмів фінансування енергозбереження в бюджетній сфері.

Серед інших питань круглого столу було розглянуто «Дієві інструменти підвищення енергоефективності місцевих громад в контексті реформування сфери енергетики в Україні». Досвід ГО "Екосфера"презентувала Олена Мудра, менеджер енергетичних програм. Про Перспективи підвищення рівня енергоефективності в ОТГ Закарпатської області розповів у своєму виступі  Микола Сюсько, радник з питань регіонального розвитку, Закарпатський ВП ЦРМС.

Про Перспективи розвитку сонячної енергетики в Україні у своєму виступі наголосив Юрій Фаворський, керівник ГС "Асоціація сонячної енергетики України". Він зокрема зупинився на тенденціях розвитку сонячної енергетики. Високий «зелений» тариф, запроваджений з метою розвитку альтернативної енергетики, зокрема у приватному секторі, не призвів до революційних змін у цій галузі. На початок цього року лише три тисячі домогосподарств збудували сонячні електростанції у своїх обійстя. Cплеск в приватній сонячній енергетиці було зафіксовано в 2015 році – тоді Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства, зобов`язавши обленерго купувати надлишки електроенергії у власників приватних будинків. Тоді ж і зросла кількість домогосподарств, які встановили сонячні панелі. Але темпи приросту так і не набули очікуваних масштабів. При цьому державний регулятор вчасно індексує «зелений» тариф на енергію сонця у відповідності до курсу євро, до якого він законодавчо прив’язаний. Україна має позбутися залежності від імпортованих енергоресурсів, особливо газу, зокрема,  шляхом інтенсивного розвитку відновлюваної енергетики. Але для більшості українців сонячна енергетика не по кишені?  Є ще й інший механізм залучення людей через систему, яку умовно можна назвати «енергокооперативи». Люди, які живуть в одному будинку, об’єднують свої гроші і вже як юридична особа підключаються до мережі і заробляють гроші.

У своєму виступі Святослав Жмуцький, експерт ГС «Українська вітроенергетична асоціація» зазначив, що одним із шляхів розвитку альтернативної енергетики на Закарпатті є енергія вітру. Вершини Карпат, у яких постійно вирує вітер, дають можливість найближчим гірським районам бути енергозалежними від вітру. Іноземні інвестори побачили чудові перспективи розвитку цього виду енергоджерел саме на території Закарпаття. Старт вітровій енергетиці був даний 23 січня 2017 року, власне, «вітряки» у горах Закарпаття з’являться протягом наступних двох років. У вітроенергетичному секторі наразі працюють понад 70 країн світу. Серед країн з найбільшими потужностями вітроенергетики – Німеччина, США, Іспанія, Індія, Китай, Данія. В США до 2020 року планується досягти 15 % виробництва електроенергії за рахунок вітру, вдосконалюються турбіни, розширюється діапазон швидкостей вітру, які можуть бути використані вітроустановками. Євросоюз теж зацікавлений в ефективному розвитку вітрової генерації через зобов’язання перед світовим суспільством знизити викиди парникових газів. Для цього планується довести долю альтернативних джерел енергетики в 2020 році до 19%, а в 2030 році – до 34%.

Представник Інститут Регіонального Розвитку Орест Микита на закінчення круглого столу подякував усім учасникам за активну участь та плідну дискусію. Він також наголосив, що під час круглого столу було піднято багато актуальних питань, що потребують широкого експертного обговорення та пошуку шляхів їх вирішення. Серед таких питань були: питання щодо необхідності такої штатної одиниці в ОТГ як енергоменеджер, питання теплих кредитів для ОСББ, зеленого тарифу, написання розвиткових проектів на тематику енергозбереження та енергоефективності  для ОТГ тощо.

Захід організовано ГО «Інститут регіонального розвитку» в рамках всеукраїнського проекту "Просування реформ в регіони" Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і "Європейської правди", який фінансується Європейським Союзом в рамках програми "Підтримка громадянського суспільства в Україні".

 

 

 

Енергоефективність Львівщини:стан та напрямки реформування в умовах євроінтеграції

30 травня 2018 року у м.Львові відбувся круглий стіл «Енергоефективність Львівщини:стан та напрямки реформування в умовах євроінтеграції», участь у якому взяли представники влади, громадськості, бізнесу та наукового середовища. Мета заходу - обговорити існуючий стан, проблематику та перспективи розвитку енергетичної сфери у Львівській області.

З вітальним словом до учасників звернувся Олег Синютка, голова Львівської обласної державної адміністрації, підкресливши, що буде говорити про практичні і прагматичні речі. «Сьогодні одним із найголовніших наших завдань є підхід до стандартів Європейського Союзу. Ми працюємо у багатьох напрямках, зокрема і у сонячній енергетиці. Окрім того, працюємо над такими масштабними питаннями як інтерконектор, що пов’язує нас і новий відтинок з альтернативними умовами постачання на територію України і Львівщини. Я би дуже хотів, щоб ми працювали у напрямку стандартів в енергетиці. Насправді, у нас є колосальні можливості, щоб зробити ще один крок уперед», - зазначив голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка.

Голова комісії з питань будівництва, житлово-комунального господарства, енергоефективності, альтернативної енергетики, промисловості та інвестиційної політики Львівської обласної ради Богдан Гагалюк розповів учасникам круглого столу  про плани та напрацювання  його комісії у цій сфері, про необхідність затвердження відповідних регіональних програм.

Член Правління Інституту Регіонального Розвитку, Валерій П'ятак у своєму вітальному слові закликав усіх до спільної та конструктивної співпраці, а також зазначив що проблематика енергоефективності є важливою на сьогодні і буде важливою ще багато років наперед.

«Для нас важливо, щоб енергоефективність була впроваджена для населення, оскільки саме населення споживає понад 60% енергоресурсів в області. Це той ресурс, куди потрібно вкладати кошти, інвестувати. Саме тому в області уже 11 років працює Програма енергозбереження. За цей час понад півмільярда гривень інвестували в енергоефективність мешканцями області. У цьому році з обласного бюджету передбачили 18 мільйонів гривень. Кожен район і 8 міст обласного значення розробили свою програму з загальним бюджетом 13, 8 млн грн. Це дає змогу мешканцям скористатися трьома програмами: Урядовою програмою теплих кредитів, обласною програмою та місцевими програмами. Я закликаю всіх мешканців об’єднуватися в ОСББ, адже у державному бюджеті на функціонування фонду енергоефективності передбачили 1,6 млрд гривень», - зазначив директор департаменту паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Львівської облдержадміністрації Михайло Мельник.

В рамках аналітичної складової проекту було проведено дослідження існуючого стану в сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики, проведення моніторингу заходів, обґрунтування пропозицій  щодо побудови політики в зазначеній сфері. Згідно цього дослідження, за рейтингом енергоефективності та розвитку альтернативної енергетики, проведеного серед 5-и областей Західного регіону України за обраними показниками моніторингу Львівщина є лідером.

Регіональна політика енергоефективності задається Стратегією розвитку Львівської області на період до 2020р., положеннями ряду комплексних та цільових програм. Окремими програмними документами регулюються завдання та дії регіональної влади в сферах енергозбереження для населення,  енергозбереження для бюджетної сфери,  зовнішнього освітлення населених пунктів. Основні напрямки політики енергоефективності:

створення сучасних систем моніторингу і контролю витрат ресурсів, енергоаудиту громадських об’єктів;

зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів населенням через стимулювання впровадження енергозберігаючих заходів та використання відновлювальних джерел енергії;

підвищення ефективності та надійності функціонування об’єкті зовнішнього освітлення;

розвиток відновлювальної енергетики;

популяризація серед населення енергозберігаючих технологій.

Стратегічні та програмні документи регіону в сфері енергоефективності є системними, містять чіткі, а інколи і нетрадиційні, механізми реалізації поставлених завдань, створюють умови для реалізації державної політики енергоефективності, зокрема в частині зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію. Позитивним є досвід області щодо залучення коштів місцевих бюджетів на покриття відсотків за кредитами населення на енергозбереження та на заходи з зовнішнього освітлення населених пунктів. Передбачені програмою алгоритм впровадження енергоощадних заходів в бюджетній сфері  та система організації енергоменеджменту повністю відповідають виконанню її завдань. Виконання програмних завдань відслідковується і оприлюднюється на онлайн платформі держадміністрації.

Проблемним аспектом регіональної політики енергоефективності є часткове виконання запланованих заходів внаслідок їх недофінансування з бюджету. В області діє  30 програм відшкодування відсотків за «теплими» кредитами, з них 22-і мають затверджений бюджет. Рівень фінансування  програмних завдань в 2017р. складає  36,8%, і це при тому, що програмні завдання з відшкодування відсотків за рахунок обласного бюджету профінансовані стовідсотково. Заходи програми енергозбереження для бюджетної сфери в 2017р. профінансовані лише на 85 відсотків. Вимагається більш активні дії із залучення приватних інвестицій в енергоефективність та розвиток відновлювальної енергетики.  Експерт Інституту Регіонального Розвитку Тетяна Лукашенко представила моніторинг і  аргументувала вибір показників для моніторингу, який ведеться протягом дії проекту уи всіх 5 областях: Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській та чернівецькій.

Після презентації дослідження, представник Асоціації  “Енергоефективні міста України” Олена Вітрак розповіла про досягнення міст Львівської області у сфері енергобереження, які підписали Угоду мерів, що сприяє заощадженню коштів та перенаправлення їх на освітні, культурні  та соціальні програми. Учасниками Угоди мерів на сьогодні є 25 міст Львівської області.

Однією з великих проблем на шляху економії ресурсів, а саме енергоносіїв, на думку Віктора Борщевського є система субсидіарності у державі, що в Україні досягає 50-60 %, натомість у Європі це приблизно 2%. "Набагато ефективнішим би було направити ці кошти на встановлення приладів енергообліку" - зазначив професор кафедри менеджменту та організаційного розвитку Українського  католицького  університету.

Велика увага була приділення питанню просвітництва та пропаганди енергозберігаючих заходів серед мешканців, представник міста Броди Богдан Строжинський розповів, що у них в місті діє проект «Інкубатор енергоощадності», мета якого напрацювання програми та запровадження спецкурсу «Основи енергозбереження» та її апробація в умовах Бродівської гімназії ім. І.Труша.

У роботі кругло столу взяли участь також і представники бізнесу і керівники ОСББ  з міст Львівської області , вони були надзвичайно активні у дискусіях та запитаннях до спікерів.

Підводячи підсумки круглого столу, Орест Микита, подякував усім присутнім за активну участь та конструктивну дискусію, зазначивши, що усі зауваження та пропозиції будуть враховані.

 

 

Енергоефективність Тернопільщини:стан та напрямки реформування в умовах євроінтеграції

7 червня у м.Тернополі відбувся круглий стіл «Енергоефективність Тернопільщини: стан та напрямки реформування в умовах євроінтеграції». Учасниками заходу були представники влади, органів місцевого самоврядування, громадських організації, ОСББ, бізнесу та наукового середовища.

На круглому столі було піднято актуальні питання щодо енергоефективності та енергозбереження, впровадження енергоощадних технологій та заходів, використання альтерантивних джерел енергії. Досить важливе місце в обговоренні посіли питання законодавтсва щодо енергетичної сфери в Україні, питання ліцензування аудиторів, їх обов'язки та відповідальність. Гостро обговорювалося питання субсидій, які не вчать мешканців економити ресурси, а формують неправильний менталітет до використання ресурсів на кілька поколінь вперед. Власне у цьому руслі досить важливим є пропаганда економії ресурсів та правильне поводження з ними. Як зазначив один з учасників круглого столу, таких речей потрібно вчити дітей ще з дитячого садочку.

Через призму реформ, що відбуваються в Україні, а саме децентралізації, коли утворюються нові ОТГ, досить важливим є енергоаудит, енергообстеження та енергоменеджмент, створення енергетичних паспортів та впровадження такої штатної одиниці як енергоменеджер в органах місцевого самоврядування.

Позитивним досвідом енергоефективного врядування поділилася з присутніми представник Чортківської міської ради Юлія Демкович, яка на прикладі маленького містечка показала, що якщо є бажання, то можна робити багато прогресивних речей, залучаючи як кошти місцевого бюджету, так і донорські кошти.

Григорій Хіміч, керівник відділу перспективних технологій та енергоменеджменту, ТНТУ ім. І. Пулюя, розповів про проблеми впровадження альтернативних джерел енергії у Тернопільській області, зазначивши, що завжди потрібно враховувати екологічну складову.

Про досвід реалізації енергозберігаючих та енергоефективних заходів у м.Тернопіль розповів голова ради голів ОСББ м.Тернополя Сергій Лупак. "В місті Тернополі прийнята і діє програма по енергозбереженню, у рамках якої передбачено фінансування всіх заходів по енергозбереженню по проекту 70 на 30, тобто 30%  фінансують мешканці, 70% фінансує міський бюджет. такою програмою вже скористалися приблизно 60 будинків" зазначив Сергій Лупак.

Андрій Мартишко, голова, ГО "Зелений Простір" зазначив, що насамперед потрібно дивитися стратегічно у майбутнє і в комплексі бачити проблему, особливо для ОТГ. Дуже важливо навчитися писати розвиткові та інвестиційні проекти.

На круглому столі було презентовано Аналіз існуючого стану в сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики у Тернопільській області.Згідно цього дослідження, за рейтингом енергоефективності та розвитку альтернативної енергетики, проведеного серед 5-и областей Західного регіону України за обраними показниками моніторингу Тернопільська  область посідає третє  місце.

Регіональна політика енергоефективності задається операційною ціллю Стратегії розвитку області на період до 2020р. та конкретизується завданнями обласної комплексної програми енергоефективності та енергозбереження на 2016-2019рр.  Основні напрямки регіональної політики:

скорочення споживання природного газу бюджетними установами, підприємствами комунальної енергетики та бюджетної сфери;

модернізація виробництва теплової енергії шляхом переведення котелень на альтернативні види палива, заміни застарілого енергоємного обладнання, термомодернізації будівель житлового фонду та соціальної сфери;

підтримка розвитку альтернативної енергетики та сприяння реалізації заходів з використання відновлювальних джерел енергії;

інформаційно-технічне забезпечення впровадження енергоефективності населення.

Наявні регіональні акти в сфері енергоефективності націлені на підвищення енергетичної незалежності регіону, забезпечення економії енергоресурсів, розвиток відновлювальної енергетики та узгоджуються із зобов’язаннями, передбаченим угодою про співробітництво між Україною та ЄС.

Проблемним аспектом регіональної політики енергоефективності є незначний обсяг ресурсів, які скеровує обласний та місцеві бюджети на реалізацію поставлених завдань. Аналіз виконання заходів з енергоефективності показує, що, як правило, при затвердженні бюджетів коштів передбачається менше, ніж визначалось початковим планом, а реально виділяється ще менше передбаченого.  За підсумками 2016р. (за 2017р. дані не оприлюднені) на розвиток енергоефективності скеровано 6,9 відсотків від запланованих сум. На реалізацію обласної програми енергоефективності та енергозбереження кошти не виділялися взагалі. Крім обласної в області затверджено 3-и місцевих програми з відшкодування відсотків за «теплими» кредитами, з яких ні одна не була профінансована. Таким чином, можна стверджувати, що досягнуті областю результати в сфері енергоефективності є заслугою ініціаторів енергоефективних проектів і лише в незначній мірі результатом регіональної політики. На організаційному рівні функція управління енергоефективністю виконується управлінням житлово-комунального господарства та енергозбереження. Враховуючи масштабність та складність управління 2-а об’єктами в умовах недостатності бюджетних ресурсів,  проведення активної регіональної політики за 2-а напрямками впливу обмеженим складом організаційних ресурсів є проблемним.

Експерти проекту резюмували, що необхідно зробити для покращення ситуації:

опрацювання питання організаційного відділення функції управління енергоефективністю та розвитком відновлювальної енергетики від функції управління житлово-комунальним господарством;

забезпечення реалізації Програми енергоефективності та енергозбереження на основі оптимізації витратної частини бюджету області та пошуку джерел фінансових ресурсів для стимулювання населення до впровадження енергоефективних заходів;

реалізація заходів зі збільшення оснащення багатоквартирних будинків приладами обліку теплової енергії;

розробка та запровадження механізмів енергоменеджменту у бюджетній сфері;

розширення та актуалізація інформаційного наповнення Інтернет-ресурсів регіональної влади з орієнтацією на інформаційні потреби користувачів ресурсів;

напрацювання ініціатив з енергозбереження та розвитку відновлювальної енергетики, які передбачають співфінансування зі сторони європейських фінансових інститутів.

На завершення круглого столу Орест Микита, представник Інституту регіонального розвитку, подякував усім присутнім за активну участь, гострі та цікаві запитання, відверту та професійну дискусію.

 

Енергоефективність Чернівецької області: стан та напрямки реформування в умовах євроінтеграції

20 червня у м.Чернівці відбувся круглий стіл «Енергоефективність Чернівецької області: стан та напрямки реформування в умовах євроінтеграції». Учасниками заходу були представники влади, органів місцевого самоврядування, громадських організації, ОСББ, ОТГ, бізнесу та наукового середовища.

На круглому столі було піднято актуальні питання щодо енергоефективності та енергозбереження, впровадження енергоощадних технологій та заходів, використання альтерантивних джерел енергії.

З вітальним словом до учасників звернулися начальник управління інфраструктури обласної державної адміністрації Володимир Трепко,  начальник відділу адміністративно-територіальної реформи та децентралізації  виконавчого апарату Чернівецької обласної ради Ярослав Цуркан та керівник проекту Уляна Терлецька.

Володимир Трепко у своєму виступі відзначив, що тема енергоефективності є надзвичайно актуальною. «Крокуючи до європейської спільноти, держава ініціює низку законодавчих змін, зокрема, з питань енергоефективності. До таких ініціатив активно долучається обласна державна адміністрація. Так, у 2017 році в рамках проведення III Форуму енергоефективного партнерства між Чернівецькою облдержадміністрацією та Держенергоефективністю було підписано Меморандум про запровадження енергетичного менеджменту – нового ключового механізму заощадження енергетичних ресурсів без додаткових капіталовкладень. Також в області проводяться заходи щодо запровадження відновлювальних джерел енергії: зокрема, було винайдено 54 земельні ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва сонячних електростанцій».

Ярослав Цуркан у своєму виступі підкреслив, що Стратегічні та програмні документи регіону націлені на забезпечення економії енергоресурсів за рахунок реалізації інвестиційних проектів з енергоефективності та розвитку нетрадиційних відновлювальних джерел енергії, що відповідає реалізації положень Угоди про асоціацію з ЄС. Ряд проектів з енергоефективності реалізуються на рівні територіальних громад із залученням всіх можливих інвестиційних джерел. Проблемним аспектом регіональної політики енергоефективності є недостатнє фінансування поставлених завдань. Так на заходи з енергоефективності, передбачені в рамках реалізації Стратегії в 2015-2017рр., виділено лише 1-ин відсоток від запланованих сум. В області діє 2-і місцеві програми з відшкодування відсотків у сфері енергозбереження, бюджет яких профінансовано на 39,6 відсотка.

Уляна Терлецька у своєму вітальному слові представила проект «Контроль громадськості за реформуванням енергетичного сектора на регіональному рівні в контексті виконання угоди про асоціацію між Україною та ЄС» його мету та завдання, наголошуючи на необхідності широкого залучення усіх зацікавлених сторін до обговорення даного питання та напрацювання рекомендацій для впровадження реформ з енергоефективності на регіональному рівні, особливо в час, коли Україна намагається стати енергонезалежною, коли підписано Угоду про асоціацію України з ЄС.

В рамках аналітичної складової проекту було проведено дослідження існуючого стану в сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики, проведення моніторингу заходів, обґрунтування пропозицій  щодо побудови політики в зазначеній сфері. Згідно цього дослідження, за рейтингом енергоефективності та розвитку альтернативної енергетики, проведеного серед 5-и областей Західного регіону України за обраними показниками моніторингу Чернівецька область посідає четверте місце.

Регіональна політика енергоефективності в основному задається завданнями Стратегії розвитку області на період до 2020р., до яких додаються завдання регіональної програми відшкодування відсотків за залученими кредитами населення на заходи з підвищення енергоефективності. Основні напрямки регіональної політики:

запровадження сучасних систем моніторингу, контролю споживання енергоресурсів та енергетичного аудиту на об’єктах бюджетної сфери та житлово-комунального господарства;

стимулювання населення до підвищення енергоефективності житла;

застосування енергоефективних технологій на комунальних підприємствах та в бюджетних установах;

розвиток нетрадиційних джерел енергії, альтернативної енергетики, зокрема гідроенергетики;

проведення інформаційних кампаній серед населення.

Стратегічні та програмні документи регіону націлені на забезпечення економії енергоресурсів за рахунок реалізації інвестиційних проектів з енергоефективності та розвитку нетрадиційних відновлювальних джерел енергії, що відповідає реалізації положень Угоди про асоціацію з ЄС. Ряд проектів з енергоефективності реалізуються на рівні територіальних громад із залученням всіх можливих інвестиційних джерел, зокрема коштів міжнародної допомоги.

Проблемним аспектом регіональної політики енергоефективності є недостатнє фінансування поставлених завдань. Так на заходи з енергоефективності, передбачені в рамках реалізації Стратегії в  2015-2017рр., виділено лише 1-ин відсоток від запланованих сум. В області діє 2-і місцеві програми з відшкодування відсотків у сфері енергозбереження, бюджет яких профінансовано на 39,6 відсотка. В 2017р. відшкодування процентних ставок за регіональною програмою енергоефективності забезпечено на третину (172,8 тис. грн.). Заходи з енергоефективності включаються в поточні плани за різними напрямками управлінської діяльності, зведена інформація по всіх об’єктах з прив’язкою до ресурсів часу та грошей відсутня. Відповідно, оцінка дійсного стану справ в сфері енергоефективності є утрудненою. Мають місце відмінності між запланованими заходами та реально профінансованими. .  Координатор проектів Інституту Регіонального Розвитку Орест Микита представив моніторинг і аргументував вибір показників для моніторингу, який ведеться протягом дії проекту у всіх 5 областях: Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській та чернівецькій.

Після презентації дослідження представник ГО "Буковинський центр економічної освіти та бізнесу" Ігор Кузьмук презентував тему «Енергоефективність: економіка чи/та менталітет (вимір будинок, вулиця, місто)». Він представив результати дослідження у Чернівцях стосовно енергоефективності.  Дослідження проведене в період з 24-по 28 листопада 2017 року. Вибірка склала - 200 осіб, з яких 122 жінки і 78 чоловіків. У цьому дослідженні 79% респондентів визнали, що їхнє споживання не є енергоефективним, а лише 15% визнали його енергоефективним. Також респонденти визнали, що очікують від держави: 43% більше інформації стосовно енергоефективності, 52,5 % доступних кредитів, 76% - прямої фінансової допомоги . Показовим є також джерела отримання інформації стосовно енергоефективності 1 % - випадково, почули, дізнались, побачили по телебаченню, 6% - телебачення, випадково в мережі інтернет – 63%, спеціально шукали  в мережі інтернет- 22%. Звідси бачимо наскільки низьким є поінформованість населення стосовно цієї теми і який щирокі можливості відкриті перед представниками органів влади щодо промоції даної тематики підготовки і проведення інформаційних кампаній із усіма зацікавленими сторонами.

Віктор Гищук, експерт ГО "Альтернатива Є» у своєму виступі відзначив, що  традиційні види енергетики забезпечують людство електрикою і теплоносіями, але при цьому завдають істотної шкоди навколишньому середовищу. Так, гідроелектростанції руйнують природний ландшафт, заважають природній течії річок, виводять з господарського користування великі площі родючих земель. ТЕС споживають величезні кількості природного палива, а імідж АЕС серйозно похитнули аварії в Чорнобилі та Фукусімі. Альтернативою такому положенню справ може стати розвиток альтернативної енергетики, яка використовує енергію сонця, вітру і води, а також біопалива з органічних відходів або спеціально вирощуваних рослин.

Ігор Мосін, представник компанії БукНаноТех представив розроблений спеціалістами їхньої компанії геопортал міста Чернівці, а також інші розробки компанії, наприклад, для підвищення енергонефективності тролейбусного управління на основі телемеханіки, а саме телеуправління - віддалене керування положенням або станом об’єктів чи засобів; телесигналізація - отримання інформації про стани керованих об’єктів; телевимірювання -

отримання інформації про значення вимірювальних параметрів.

Інтерактивним та презентативним був виступ Кирила Кирилова, комерційного директора МП «ГЕКОН» , який у своєму срібному кейсі приніс продемонструвати прилади для проведення енергоаудиту будівель.

Ігор Білівський, приватний підприємець у своєму виступі «Енергоефективна модернізація громадських будівель» зупинився на важливих складових реалізації проектів енергоефективності: 1. якісно проведений аудит, 2. розробка проектно-кошторисної документації,  3. матеріали та вироби у відповідності із проектними рішеннями, ДБН  та ДСТУ 4. авторський та технічний нагляд.  Також наголосив, що до енергоефективних  заходів відноситься: повна заміна вікон, заміна тільки дерев’яних вікон та дверей, заміна склопакеті , відновлення систем водовідведення, системи опалення (облік тепла, ІТП, промивка, утеплення трубопроводів, балансування, реконструкція всієї системи), вентиляція - рекуперація централізована або локальна, заміна ламп на енергоефективні , заміна кухонних плит на сучасні, встановлення гелеоколекторів, а не лише утеплення стін будівель і заміна вікон.

У роботі кругло столу взяли участь також і представники бізнесу, керівники ОСББ з м. Чернівці, а також представники Новоселицької РДА та Великокочурівської, Волоківської та Магальської  ОТГ, вони були надзвичайно активні у дискусіях та запитаннях до спікерів.

На завершення круглого столу Орест Микита, представник Інституту регіонального розвитку, подякував усім присутнім за активну участь, гострі та цікаві запитання, відверту та професійну дискусію, а також закликав подавати свої пропозиції, які будуть враховані у Аналізі існуючого стану забезпечення енергоефективності та розвитку відновлювальної енергетики у Чернівецькій області.